Лицензия

Лицензия Creative Commons
Материалы блога доступны по лицензии Creative Commons «Attribution-NonCommercial-ShareAlike» («Атрибуция — Некоммерческое использование — На тех же условиях») 4.0 Всемирная.

Уважаемые читатели, если Вам понравилась публикация, распространите ее в социальных сетях (специальные кнопки внизу сообщений), это будет способствовать продвижению блога и подарит другим людям интересную информацию

С уважением Бугайчук К.Л.

Подумайте об этом

вторник, 29 ноября 2011 г.

Делаем архив twitter (для чего? для кого?)

Помните, что Twitter позволяет вам просматривать историю только 3200 последних сообщений, поэтому если вы хотите сохранить все ясные мысли вашего Twitter-аккаунта, то рано или поздно вам придется поискать сервис, который поможет вам это сделать. 


Вообще такая мысль возникла после того, как надо было посчитать статистику по тегу #UkrEl11 по открытому курсу "Социальные сервисы в дистанционном обучении". Вчера хотел просмотреть свои твиты по новому курсу и вспомнил об этой проблеме. До работы не добрался и начал копаться в программах - вот оно пагубное влияние Интернет: всегда что-то отвлекает )))

Все мои требования на данный момент удовлетворил сервис tweetbackup.com. 
Это аккуратно сделанный сервис, экспортирует также всю историю без ограничений по количеству твитов и предлагает выгрузить файл в форматах RSS, Text или HTML (необходимо поменять кодировку на UTF-8 после загрузки веб страницы).

1. Стартовая страница сервиса:


2. После регистрации заходите под вашим твиттер аккаунтом и авторизируете приложение для твиттера


3. После этого вы увидите приблизительно такую картинку. Нажмите кнопку синхронизировать (она на картинке справа в строке напротив аакаунта)

4. Потом перейдите на вкладку Экспорт. И скачайте в нужном формате. Иногда для загрузки требуется время (пишут от 20 минут до нескольких часов). Первый бекап у меня сделался за 20 минут. Второй пока неделал. Так что не могу подтвердить.


5. У меня получилась такая веб страница


Теперь о других программах:

В принципе есть хорошие отзывы о сервисе tweetake.com Но у меня он отказался корректно работать. Все время выдавал ошибку 502 и предлагал, игнорируя ее, скачать свои твиты. В принципе получался файл в формате CVS.  Т.е таблица которую лучше смотреть через блокнот, но кирилицу не поддерживал. Может я не то что-то делал? не знаю.

Еще один сервис: backupmy.net - позволяет делать back up не только Twitter, но и почтовых клиентов Gmail и Yahoo!, а также других почтовиков по протоколам POP и IMAP, блогов на платформах Livejournal, Wordpress и Blogger, а также фотохостингов Facebook, Flickr, Smugmug, Photobucket и Picasa. Каждый сервис платный, но есть и бесплатные trial периоды. 

Как я понял из ниже вставленных снимков - Вы можете один раз попробовать загрузить свои твиты в течении недели и все, а потом  платить. Хотя я может не правильно перевел? И эта возможность будет каждые 7 дней - потом отпишу если что.


1. Стартовая страница



2. Тарифы



Сервис back up'а Twitter в бесплатном режиме позволяет загрузить историю в форматах HTML (кодировка UTF-8), JASON, ХML. Я сделал проще. получил такую картинку и потом Посмотрел свои твиты (yuors - посередине).





Получилась такая веб страница. Так как у меня твитов 1500 то страниц было 3 и я их просто сохранил на компьютер. Кстати, скачать твиты в предложенных выше на картинке форматах на этом сервисе тоже не удалось. Все скачки переводили меня на формат CVS  независимо от того какой вариант загрузки я выбирал.



А вот есть еще и такая программа The Archivist. Она позволяет хранить архивные данные по заданному поиску. Причем архив этот будет и далее постоянно пополняться в автоматическом режиме.

Сервис предоставляет детальный и весьма стильно оформленный анализ полученных данных. The Archivist делает упор на визуальное представление отчетов в виде 6 графиков. Архивы можно использовать как в сугубо личных целях, так и открыть к ним общий доступ. Кроме того, можно сравнивать и анализировать архивы между собой, опять же при помощи наглядных графиков.


С поиском по хэштегу тут довольно банально. Вводите его и ждете. Каково было мое ламерско-юзерское удивление, что по #UkrEl11 получилось около 250 твитов. И тут я вспомнил, что в твиттере вы можете смотреть свои все твиты пока они хранятся системой (3200 шт.) А если вы задали поиск то максимум 250. Например это будет так (результаты только за неделю с 22 по 29 ноября и все):


Вообще-то сервис выдает на поиск максимум 500 твитов и честно говорит, что это связано с особенностью твиттера. А так в принципе все красиво и наглядно. 

Я думаю, что для открытого курса это может подойти для еженедельных отчетов по твиттеру. Хотя если активность будет большая - то для ежедневных анализов активности.


А вот и скришоты. Красиво согласитесь

1. Это статистика (верх по поиску)




2. Так статистика выглядит ниже




3. Нажимаете на картинку и она становится больше (Активность в нашей группе):




4.А вот картинка как, т.е. с помощью каких сервисов создаются твиты в нашей группе






Помните!!!!! любой из этих сервисов не меньше twitter.com подвержен сбоям, которые могут привести к потере части или всей истории, а самое главное - всех их придется "пролистывать" также, как и ленту самого twitter.com - согласитесь, если у вас 3000 твитов и больше, то более 150 нажатий на кнопку "more" - это утомительное занятие, которое сведет "на нет" всю радость от прочтения своих старых твитов. 

Вообще-то твиттеру самому пора решить свою проблему - сделать автоматический бэкап твитов каждого. Позволять выдавать больше результатов по хэштегу. Ведь сбои в твиттере не для кого не секрет.

Есть что добавить? У вас получилось лучше чем у меня? Пишите делитесь опытом. Спасибо.


среда, 23 ноября 2011 г.

А Вы "Чокнулись"? - сервис Clinked


Несколько дней назад попалась ссылка на сервис www.clinked.com (Переводчик Гугл сказал «Чокнулись») ))), вот поэтому статья так и называется.

Что же это за сервис такой (основное)?
  1. Попросту говоря очередное вики. С довольно приятным интерфейсом. По функционалу похоже на Wikispases.
  2. Есть возможность создавать станицы, группы.
  3. К каждой странице или группе можно добавлять дискуссии и комментарии.
  4. Есть инструмент создания событий или задач (как для всех, так и для отдельных пользователей или членов группы).
  5. Есть возможность на страницу загружать изображения, видео из youtube, документы word и т.д.
  6. Страницу можно экспортировать в pdf, doc или распечатать.
  7. Есть возможность рассказать всем очем-то (некий аналог твиттера).
  8. Есть подписка rss.
  9. На страницах отображается история их изменений.
  10. Присутствует адресная книга Ваших контактов.
  11. Размер контента для группы – 500 мегабайт, объем загружаемого файла до 100 мегабайт.


Найденные недостатки:
  1. С картинками из режима редактирования (т.е. их уменьшение или увеличение из редактора как в WS Wikispaces или Moodle) в браузере Хром работать нельзя, только через Эксплорер или Мозиллу.
  2. Нет режима переключения страницы в html формат (т.е. теги не редактируются). Как и в WS очень туго идет выравнивание текста (оно вообще пока не идет). Мне по крайней мере не удалось выровнять посредине название курса.
  3. Страница отображается на пол экрана, т.к. справа есть блоки иных заданий и кнопка редактирования. Но после изменений Вами станицы или простого входа-выхода в режиме редактирования есть возможность раздвинуть страницу на весь экран. Блин как меня бесит эта огромная кнопка редактирования или его запрета в WS – делайте ее меньше. Здесь та же болезнь, но есть ее решение.
  4. Нельзя вставить виджет в html формате, как в WS, это значит, что виджетам типа Paper.li, scoop.it пока там не место.
  5. Слабоват WYSIWYG редактор
  6. Пока я не увидел плагин для общей статистики, только журнал истории.


Это страница моего профиля



Попытка создать группу UkrEl11 (можно увитеть, что виджеты не отображаются)

Слева в колонке дополнительные возможности для группы: задания, события, задачи, файлы и члены группы



Окно информации к странице (комментарии, теги, версии, прикрепленные файлы)




Справа вверху возможности для станицы (экспорт, печать, удаление)

Вот что можно добавить на страницу (смотрите выпавшее окошко)



Предоставление прав к станице (от просмотра к полному редактированию)




Сервис пока находится в режиме бета, так что будем ждать исправления болезней.

Есть что добавить пишите.



пятница, 18 ноября 2011 г.

Проблеми підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів системи МВС в галузі дистанційного навчання


Доповідь опубліковано у збірнику наукових праць Мiжнародної науково-практичної конференцiї «Дистанційна освіта України: Інформаційне освітнє середовище у системі дистанційного навчання в закладах освіти: інноваційні та психолого-педагогічні аспекти» с. 316-322.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про вищу освіту» післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.
 Післядипломна освіта включає:
·    перепідготовку - отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду;
·    спеціалізацію - набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності;
·      розширення профілю (підвищення кваліфікації) - набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності;
·      стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності.
 Особа, яка успішно пройшла стажування або спеціалізацію чи розширила профіль (підвищила кваліфікацію), отримує відповідний документ про післядипломну освіту.
Післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, в тому числі на підставі укладених договорів.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про освіту» до закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих навчальних закладів (філіали, факультети, відділення та інші);  професійно-технічні навчальні заклади; науково-методичні центри професійно-технічної освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.
Особливість навчального процесу у ВНЗ МВС України та становище їх науково-педагогічних працівників свідчить про їх подвійний статус: з одного боку у своїй діяльності вони керуються нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а з другого наказами та розпорядженнями МВС щодо організації навчального процесу у відомчих навчальних закладах.
Для об’єктивного висвітлення пропонованого питання звернемося до досвіду навчальних закладів системи МОНМС України щодо підвищення кваліфікації педагогічного складу у галузі дистанційного навчання.
Профільне міністерство говорить, що діюча в Україні система післядипломної педагогічної освіти як комплекс закладів охоплює:  ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 26 обласних, Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти, 19 факультетів підвищення кваліфікації в педагогічних університетах та інститутах, госпрозрахункові центри підвищення кваліфікації педагогічних та керівних кадрів.
Аналіз діяльності закладів післядипломної освіти дозволяє визначити наступні тенденції, що зберігаються в цьому полі діяльності:
·          переважна частка процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників спрямована на оволодіння ними інформаційно-комп’ютерними технологіями та впровадженням їх у навчальний процес, а це дещо відрізняється від поняття дистанційного навчання;
·  навіть процес підвищення кваліфікації у галузі використання інформаційно-комп’ютерних технологій в основному спрямований на вчителів загальноосвітніх шкіл, та деякою мірою набуває тенденції щодо викладачів педагогічних вищих навчальних закладів, але не торкаючись вищих навчальних закладів іншого спрямування (технічних, юридичних, економічних);
·  відсутнє положення (закон) «Про післядипломну освіту», прийняття якого вкрай необхідно, враховуючи велику значущість в епоху швидких соціально-економічних та технологічних змін у суспільстві;
· дистанційне навчання у закладах педагогічної післядипломної освіти, здебільшого, використовується у якості форми організації навчального процесу, а не предмета наукового пошуку;
·  існують розбіжності у використанні LMS, наприклад Moodle (Чернівецький  ІППО, Тернопільський ІППО тощо), E-front (Вінницький ІППО, Університет менеджменту освіти), Веб-клас ХПІ (Університет менеджменту освіти) систем для проведення веб-конференцій (skype – Вінницький ІППО,  Bridgit – ІППО КУ ім. Б. Гринченка);
·  вищі навчальні заклади організують підвищення кваліфікації своїх викладачів на внутрішньовузівських курсах. Серед непедагогічних навчальних закладів можна згадати КНТЕУ - курс  підвищення кваліфікації «Підготовка тьюторів для роботи у системі дистанційного навчання Київського національного торгівельно-економічного університету», НТУ ХПІ «Створення дистанційного курсу», «Використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі», Сумський державний університет «Розробка електронних засобів навчання», ТНТУ імені Пулюя «Створення електронного навчального курсу», Харківська академія міського господарства «створення дистанційного курсу у СДН Moodle» тощо.
· відсутній чіткий механізм підвищення кваліфікації педагогів в галузі дистанційного навчання. Так Положення «Про дистанційне навчання» 2004 року зазначає, що механізм створення та функціонування постійно діючої системи  перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з технологій  дистанційного навчання і методичне забезпечення для неї  розробляється під керівництвом Координаційної ради з дистанційного навчання. Усі фахівці, що забезпечують дистанційне навчання, повинні бути атестованими і мати відповідні документи, які підтверджують їхній кваліфікаційний рівень з дистанційного навчання.
Деякі навчальні заклади системи МОН підвищують кваліфікацію кураторів-тьюторів та викладачів-тьюторів. Але цих професій немає у загальному класифікаторі професій від 1 листопада 2010 року ДК 003:2010. До того ж відсутній єдиний перелік установ, які мають право підвищувати кваліфікацію у галузі дистанційного навчання.
Щодо цього переліку установ відбувалася жвава дискусія на нараді з питань дистанційного навчання в системі післядипломної освіти 21 жовтня 2010 року. У підсумку дійшли висновку, що науково-педагогічні працівники та адміністративно-керівний склад закладів післядипломної освіти, на початку своєї участі в організації навчального процесу за дистанційною формою, а також періодично (не рідше одного разу на 5 років) повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо володіння технологіями дистанційного навчання (обсягом не менше 72 академічних годин) за типовими програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки.
Кваліфікація викладачів, які навчатимуть за цими програмами, має бути підтверджена документом про підвищення кваліфікації за напрямом дистанційної освіти або відповідним сертифікатом. Проте, автору статті ще не зустрічалися подібні типові програми, а перелік відповідних установ взагалі випав з цього положення.
Серед позитивних здобутків у галузі підвищення кваліфікації з використання інформаційно-комп’ютерних технологій в освіті та організації дистанційного навчання відмітимо програму «Intel® Навчання для майбутнього», щодо навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі, досвід Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ ХПІ, підвищення кваліфікації у інституті післядипломної освіти НТУ КПІ, діяльність Університету менеджменту освіти та його структурного підрозділу – Інституту відкритої освіти тощо. До речі, це чи не єдиний випадок, коли завданнями навчального закладу визначенні:
·          освітня діяльність з підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих та професійних навчальних закладів (вид. та курсив – авт.);
· вивчення потреб щодо підвищення кваліфікації керівних кадрів вищих та професійних навчальних закладів, а також науково-педагогічних і педагогічних працівників системи вищої та професійної освіти (вид. та курсив – авт.);
· забезпечення потреб керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників системи вищої і професійної освіти у підвищенні кваліфікації (вид. та курсив – авт.);
·  визначення змісту підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників системи вищої та професійної освіти з урахуванням потреб замовників (вид. та курсив – авт.).
Що ж до системи МВС, то відповідно до Положення про організацію післядипломної освіти працівників органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 2 липня 2008 року № 319, для науково-педагогічного складу передбачені, зокрема, наступні види післядипломної освіти:
1. Стажування - це вид навчання, який здійснюється з метою набуття працівниками органів внутрішніх справ практичних навичок і умінь, для виконання функціональних обов'язків на займаній або новій посаді в разі потреби.  Науково-педагогічний склад вищих навчальних закладів, наукові працівники науково-дослідних установ, училищ професійної підготовки та навчальних центрів підготовки МВС проходять стажування в практичних підрозділах органів внутрішніх справ терміном до місяця не рідше, ніж кожні 5 років.
2.   Підвищення кваліфікації - набуття особою знань та навичок щодо виконання додаткових завдань та обов'язків у межах спеціальності. Навчання науково-педагогічного складу і наукових співробітників вищих навчальних закладів МВС здійснюється на базі університетів, у структурі яких вони функціонують, а також у відповідних наукових і освітньо-наукових установах як в Україні, так і за її межами.
  Основними завданнями післядипломної освіти в системі МВС є:
·    оволодіння необхідними знаннями і спеціальними навичками для успішного виконання обов'язків з охорони громадського порядку і боротьбі зі злочинністю та інших оперативно-службових завдань;
·    удосконалення навичок керівного складу в управлінні, навчанні та вихованні підлеглих, упровадження в практичну діяльність досягнень науки, передових форм і методів роботи, основ наукової організації праці;
·  формування професійної самосвідомості працівників, почуття відповідальності за свої дії, постійне вдосконалення своєї професійної майстерності з урахуванням специфіки діяльності в конкретних підрозділах органів внутрішніх справ;
·  навчання працівників прийомам та засобам забезпечення особистої безпеки при виконанні службових обов'язків, під час надзвичайних подій і в екстремальних умовах;
·  удосконалення навичок поводження зі спеціальними засобами і спеціальною технікою, експлуатації транспортних засобів, засобів зв’язку, електронно-обчислювальною технікою;
· зміцнення зв'язків з населенням, забезпечення працівниками міліції прав людини в ході виконання ними службових обов'язків, підвищення рівня загальної культури;
·  формування високої психологічної стійкості особистості працівників, розвиток у них спостережливості, пильності, пам'яті, мислення й інших професійно-психологічних якостей і навичок.
Аналізуючи  систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників МВС слід відмітити особливості її організації:
· подвійне підпорядкування та нормативно-правове регулювання діяльності вищих навчальних закладів системи МВС створюють відповідні труднощі щодо регламентації порядку підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;
·   «закритість» системи організації навчального процесу та слабка взаємодія навчальних закладів МВС з аналогічними установами МОН не дозволяє оперативно відслідковувати тенденції розвитку новітніх методів викладання;
· відсутність програм щодо підвищення кваліфікації викладачів у сфері дистанційного навчання та взагалі – використання інформаційних технологій у навчальному процесі не сприяє активному розвитку цього напряму діяльності;
·     основний акцент у підвищенні кваліфікації робиться, нажаль, на юридичному напрямку без врахування педагогічної складової діяльності викладача навчального закладу. Так, більшість викладачів ВНЗ МВС позиціонують себе як «юристів», а не викладачів, звідси і виникає вищезазначена проблема. Спільноті викладачів ВНЗ МВС України властивий не дуже високий рівень «комп’ютерної грамотності» та навичок роботи у віртуальних професійних об’єднаннях викладачів та фахівців.
Для подолання вищезазначених проблем можна запропонувати відповідні кроки:
· поступове створення та проведення внутрішньовузівських семінарів підвищення кваліфікації викладачів щодо застосування педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі;
·   налагодження зв’язків із регіональними закладами післядипломної освіти МОН щодо обміну досвідом та проходження викладачами ВНЗ МВС відповідних курсів підвищення кваліфікації;
·  розробка відомчих стандартів підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу ВНЗ МВС у гармонічному поєднанні із стажуванням у практичних органах та підрозділах внутрішніх справ;
·  стимулювання науково-педагогічних працівників, які використовують у власній діяльності сучасні інформаційно-комунікаційні технології та технології дистанційного навчання.
Список використаної літератури

1.            Про освіту: Закон України від 23.05.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12&p=1310410069233900
2.            Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14&p=1311267991347303
3.            Рішення наради-семінару з питань нормативного забезпечення дистанційної форми навчання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ipo.kpi.ua/ua/distance/decision.html
4.            Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ МОН України від 21.01.2004 № 40 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0464-04
5.            Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 2.07.2008 р.  № 319 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0319320-08


Примітка: На сьогодні доцільним вбачається:
·  прийняття нового нормативного акту в галузі післядипломної освіти працівників ОВС замість зупиненого Положення про організацію післядипломної освіти працівників органів внутрішніх справ України, від 2 липня  2008 року № 319 (положення скасовано наказом МВС України від 18 січня 2011 року № 12 «Про скасування наказу МВС України від 2 липня  2008 року № 319»);
·   наказом МВС України від 25 липня 2011 року № 472 «Про скасування наказів МВС України від 25.11.2003 № 1444, від 11.12.2033 № 1516, від 08.07.2005 № 539» було визнано таким, що втратило чинність Положення про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, а нового нормативного акту поки що не було прийнято (на момент публікації), тому вкрай потрібно прийняття МВС оновленого наказу за цим напрямом.  

воскресенье, 13 ноября 2011 г.

Спасибо сайту programmsfree.com