Сетевое сотрудничество и профессиональное развитие (#соразвит14) - Неделя № 3

В этом блоге я опубликовал статью "Побег от высшего образования":  http://bugaychuk.blogspot.com/2012/11/blog-post.html?spref=tw

И в нем рассказывал о проекте Degreed, который задался целью создать единый пожизненный цифровой диплом, который будет постоянно обновляться и отражать реальные знания независимо от того, из какого источника они получены. Вы можете прослушать несколько курсов в одном университете, ещё несколько - в другом, или пройти курс обучения в xMOOC Coursera или Khan Academy — баллы в вашем «дипломе» будут увеличиваться в зависимости от авторитетности курса и ваших личных достижений.

Посмотрим, что изменилось за год.

Появился сайт

После регистрации можно выбрать направление в котором Вы будете работать

На портале собраны учебные материалы с разных ресурсов 

(как говорит портал - точек входа)

Ваш аккаунт можно подключить к платформам ДО

Если Вы выбираете определенную тему, то ресурс предлагает Вам уже отобранные статьи, видео из тех "точек входа", которыми он располагает. Это вкладка называется библиотека

Каждый рекомендованный ресурс Вы можете прочитать и добавить в закладки (знак + возле ресурса). Это отобразится в Вашем профайле в баллах. Кроме того, Вы можете отложить статью или ресурс на будущую обработку (знак закладки). 

Если Вы нашли ресурс которого нет, то Вы также можете добавить в Ваш профайл. Кроме того, Degreed поддерживает добавление книг, видео, бейджей мозилла

Если Вы сразу не определились с направлением. То его можно выбрать потом. К каждой папке прилагается структурированный набор источников, для их освоения.

Я выбрал для примера направление "Мобильные коммуникации" - вот что получилось 

За каждый пройденный курс (на точках интеграции - Академия Хана, Курсера), за добавленные в закладки статьи, видео, книги источники - Вы получаете баллы. Они отображаются в Вашем профайле

Естественно, что это только первый взгляд на сервис. Я кое-что не описал, поэтому предлагаю участникам курса посмотреть самим. Некоторые функции сервиса напоминают веб-инструменты для достижения целей. Например сервис предлагает вам прочитать в день 5 статей и посмотреть 3 видео - получается как стимулятор работы. Однако интеграция сервиса с платформами онлайн курсов, делает его более интерактивным. 

Вот только пока не могу найти как посмотреть профайлы других людей - ведь портфолио - это путь развития, а без этого никуда. Если я не могу, например в сервисе посмотреть достижения коллег по схожей тематике, подтвердить их квалификацию (как в LinkedIn), то думаю сервис много теряет. Вообщем буду следить за его развитием.

Вопросы от Владимира Анненкова по страничке достижения и успехи

1. Впечатляет! Но "символический" капитал - для работодателей и аттестующих. Для меня как учащегося полезнее Ваши содержательные материалы по второй и другим темам нашего семинара,

2. Второй (методический) вопрос: стоит ли в вебпортфолио так много места отводить сертификатам об участии (вместо содержательных результатов участия)?

Думаю, что Владимир задал хорошие вопросы, особенно вопрос № 2. На станице достижений давно есть ссылки на курсы в которых я участвовал и за прохождение которых получил сертификат. А вот чего действительно может не хватать - приложений к сертификату материалы, ссылки на статьи, блоги, презентации. 

Мне будет удобно сделать это  и потому, что материалы моего участия в открытых курсах и на вебинарах есть в блоге и сети. 

В таком случае - эта страничка станет более насыщенной и посетители смогут из одной точки получить доступ не только к изображениям дипломов, но и к моим материалам.

То есть выглядеть будет так: название курса (ссылка) - сертификат (диплом) - материалы участия

Так что буду наполнять - страница от этого только выиграет. Спасибо Владимиру за ценную рекомендацию.

Если у кого-то из участников курса есть подобное - поделитесь пожалуйста. 

P.S. Кстати уже начал изменять страничку с достижениями)))

P.P.S Завтра я вынужден буду уехать на увлекательное мероприятие, так что активничать не буду, но материалы по неделе № 4 посмотрю и рефлексию планирую. Я благодарю всех коллег за соразвитие и сотрудничество. Образцы бейджей я сделал для всех - Иван выберет подходящие, а может и все оставит)))

Всем удачи и до встреч: реальных и виртуальных!

Сетевое сотрудничество и профессиональное развитие (#соразвит14) - Неделя № 2 (ч. 1)

Сегодня начинается тема № 2 нашего курса, которая посвящена персональной учебной сети.

Вступительное слово от Ивана Травкина

Мое выступление.

Еще раз ознакомился с постом В. Нюренберга "Создай персональную учебную сеть" (Building Your Personal Learning Network).

На что акцентирую внимание:

1) "Во-первых, мы должны перебрать все имеющиеся данные, чтобы найти только ту информацию, которая имеет отношение к нашим потребностям в обучении, и для которых мы имеем цель. Когда мы получили необходимую информацию, нам нужно применить её к нашей работе с тем, чтобы превратить в наше личное знания".

2) "Вот почему так важно иметь персональную сеть обучения: чтобы обеспечить нас не только ссылками на источники информации, но и давать возможность получения ответов на вопросы, поддерживать нас, закрепить результаты обучения, когда мы пытаемся применить его к нашей работе".

3) Как ваша сеть обучения может помочь вам?

• Прежде всего, она поможет вам просеять все данные и отобрать ту информацию, которая будет наиболее полезна для вас. 
• Поможет вам найти учебные ресурсы и возможности. 
• Поддерживая вас, поможет найти ответы на ваши вопросы, когда вы попытаетесь применить ваше обучение на вашей работе.
• Делясь своим опытом посредством диалога. 

Михаил Морозов задал такой вопрос: "Пока из материалов курса вижу упор На слова И теорию. Такие области знания и образование есть.Философия.А как быть с практикой?"

В принципе по практике построения сети я немного ответил в видео, но на нескольких небольших примерах попытаюсь ответить.

Вот несколько точек входа меня в Интернет через Твиттер. Есть цель - найти информацию по темам... Сделан поиск... Фильтруется поток... Реальные люди-практики и источники добавляются в список чтения. Точно также я передаю в Интернет через Твиттер и информацию (ссылки, свои публикации, статьи)

Список чтения - это фактически узлы моей сети, а иногда и точки входа к конкретным людям, которые работают по интересующей меня проблеме. Нашел хороший источник - добавил в список... расширил сеть... Инструмент Feedly помогает в этом

Узлы и узелки в фейсбук. Определены как группы так как и мои друзья, которые исповедуют схожие цели со мной.

Схожая ситуация с сервисом Google+

И, например, сервисом Scoop.It

Вот так с помощью веб-сервисов я ищу нужную мне информацию, вхожу через разные точки входа в сети других людей подключаю к своей сети новые узлы (людей, сообщества практики в целом, базы данных, агрегаторы).

И этот процесс не односторонний - мои агрегаторы, блог, я сам тоже являюсь узлами чьей-то сети, поскольку я стараюсь не только брать. но и отдавать информацию.

Вопросов, на самом деле много, так что будем разбираться дальше.

Сетевое сотрудничество и профессиональное развитие (#соразвит14) - Неделя № 1 (ч. 3)

Уважаемые коллеги!

В этом блоге появились вопросы от уважаемого Бориса Ярмахова, и связаны они с деятельностью Интернет сообществ. Попытаюсь их упорядочить.

1. Почему те люди, которые чего-то делают в сообществе, делают это - пишут, отвечают на вопросы, комментируют? Сразу оговорюсь, что денег или каких-то иных стимулов за участие в сообществе никто (включая меня) не получает. Что такое “краудсорсинг” и “граундсвелл”, я знаю. 
2. Что является критериями качества сообщества? На основании чего можно делать вывод, что все идет куда надо или совершенно не туда?
3. Где та точка насыщения сообщества людьми, после которой контроль за происходящим утрачивается? Каков ресурс масштабирования сообщества и как должен выглядеть этот механизм?
4. Где граница допустимого в сообществе? К слову, примерно каждая пятая заявка на вступление в сообщество отклоняется и каждый десятый пост удаляется модератором (по разным причинам). 
5. Есть ли какие-то инструменты работы с сообществом, доступные для нашего конкретного сообщества, но не используемые?
6. Я являюсь единственным номинальным модератором сообщества на 4,5 тыс. участников. Хорошо это или плохо? 
7. Как образование, происходящее в сообществе, связано с образованием, происходящим, скажем в школе? Есть ли между этими двумя пространствами какие-то "шлюзы" или же это совсем не связанные между собой реальности?

Как по мне - очень актуальные и своевременные

Создал документ, начал отвечать: https://docs.google.com/document/d/1zK7F9km5Mys3_g5r45pL61_qzN41SGf-Ei3PIrKueRc/edit?usp=sharing

Может уважаемые участники курса и читатели блога присоединяться? Вопросы как раз под наш курс!


P.S. Кстати, если будет интересно: в этом блоге есть материалы нашего вебинара с Иваном Травкиным по деятельности сообществ: 

http://bugaychuk.blogspot.com/2012/11/3000-e-learningpro.html 
(если будет интересно - приятного прочтения).

Тут я выкладываю презентацию и надеюсь, что в ней есть некоторые ответы на вопросы Бориса.

Сетевое сотрудничество и профессиональное развитие (#соразвит14) - Неделя № 1 (ч. 2)

Решил немного упорядочить мысли с помощью коллег.

Владимир Наумов: "Если, как утверждают коннективисты cMOOC характеризуется большим объемом неструктурированной информации, личной целью, свободой, отсутствием контроля, преобразованием учителя в ученика и наоборот, то чем и как должны характеризоваться результаты обучения в cMOOC: теми же хаотичностью, неопределенностью и неструктурированностью?"

Думаю, что нет. Например, если у меня есть цель, то я работаю в курсе, чтобы достичь ее, путем осмысления и обработки той хаотичной и неструктурированной информации, осуществлением взаимодействия с участниками, созданием чего-то.... В идеале, классно, если бы участники cMOOC описывали достигли ли они своей цели или нет (как достигли?, что получилось/не получилось?). 

Иван Травкин: "К какому типу организации, — группа или сеть, — Вы отнесли бы известные Вам профессиональные сообщества?"

С точки зрения структуры, думается в сеть могут входить несколько групп. Хотя тут скорее поддержу Владимира Наумова - как-то не очень по-моему вяжутся слова "сеть" и "группа". 

Источник говорит о группе, как об объединении людей, имеющих общий значимый специфический признак, основанный на их участии в некоторой деятельности, связанной системой отношений. Тогда совокупность групп, которые работают в рамках темы - можно назвать сообществом (в т.ч. профессиональным). Хотя тут тоже вопрос неоднозначный, никто ведь не запрещает работать автономно?

Иван Травкин: "Как Вы оцениваете эффективность этих сообществ с точки зрения организации и поддержки дистанционного сотрудничества?"

Да положительно вообщем, ведь в таких группах возможно решение профессиональных задач, ответы на вопросы коллег. 

Единственное, что иногда удручает (особенно в последнее время) - эффективность агрегационных площадок работы групп или сообществ таких людей.

Но думается это зависит от цели, которую преследует это "виртуальное образование". С одной стороны "высшая цель" должна быть декларирована предельно ясно и вся деятельность осуществляться участниками в ее рамках. Без бесполезного флуда и срача, который наблюдаю каждый день. Коллеги "дистанционщики" говорят о коммуникациях, взаимодействии, а на самом деле иногда не могут наладить конструктивный диалог. Все звезды - все сияют. Ответ на вопрос коллеги часто заканчивается ругней отвечающих или еще хуже самого задававшего этот вопрос.

Вот тут, соглашусь с Кухаренко В.Н.  - если сообщество поговорить, повбрасывать чушь,  показать классность отдельных лиц - то тогда это не сообщество.

Конечно, спасти может какой-то толерантный модератор (основатель), но тогда это уже не коннективизм ))) Да и определить границы коннективистского сообщества (по Ивану Травкину) наверное невозможно)))

И вопрос от меня:

Вот, например есть 2 "сообщества":

1) Учимся с Гугл: https://plus.google.com/u/0/communities/102573187983350225011

2) Instructional Design & E-Learning Professionals: https://plus.google.com/u/0/communities/115261781035799088895

Людей числиться прилично (более 3-х тысяч). Публикации идут каждый день от 5 до 15. Идет обмен опытом, обсуждение, пепепост своих достижений из личных блогов, проводятся виртуальные и очные встречи. Доступ открыт. Внутри наблюдаю некоторые группы более узкой специализации. Например в первом это люди, которые работают с сервисами карт, есть группы по внедрению Google Apps в учебных заведениях. Группы создаются, распадаются в зависимости от решения задач. Есть автономные участники. Модерирование щадящее, площадка общения свободна. Материнский сайт - скорее место агрегации.

Можно ли назвать такие образование коннективистским сообществом (по Ивану) или сообществом практики (по Владимиру Николаевичу)?

Сетевое сотрудничество и профессиональное развитие (#соразвит14) - Неделя № 1 (ч. 1)

Итак курс Ивана Травкина «Сетевое сотрудничество и профессиональное развитие» начался.Автор говорит, что предметом рефлексии станет организация сотрудничества (профессионалов и просто энтузиастов) в сети Интернет, а также возможности и пути для профессионального развития в контексте такого сотрудничества.

Тема № 1 называется "Стая птиц или коннективистская организация".



Иван приводит 4 признака коннективистских организаций:

• разнообразие (мнений точек зрения, подходов);
• автономность (каждый может внести свой вклад);
• интерактивность (знания - это результат взаимодействия участников);
• открытость (возможность присоединиться со стороны).

В качестве примеров коннективистких организаций приведена деятельность разработчиков открытого ПО и открытых образовательных ресурсов.

Владимир Николаевич Кухаренко в своем блоге http://kvn-e-learning.blogspot.ru/2014/07/14.html попытался озвучить свою точку зрения на цели Ивана, которая гласит, что: 

• коннективизм рассматривается автором не как педагогическая теория, а как некая форма организации сообщества, эквивалентная форме "самообучающаяся организация".
• никаких сМООС здесь не будет.
• автор курса хочет посмотреть, как из группы пользователей сети можно создать самообучающееся сообщество с конкретной учебной сетью, сформированной из персональных учебных сетей участников.
• полученный результат будет одним из примеров использования теории коннективизма.

В качестве базового видео мы изучаем выступление Владимира Кухаренко 

Вот уже пошли рефлексии участников и коллег по социальным сетям.

О коннективистском курсе Юрий Николавич Белоножкин написал свое мнение:

"У всех разные цели, все пишут о своем, темы и содержание курса формируются каждым самостоятельно, не структурировано (структура появляется, возможно потом, но у каждого своя), оценок нет, тьютор (преподаватель) сам учится и заранее ничего не планирует и ни к чему не готовится, практикоорентированность и требования к знаниям каждый определяет сам, курс не имеет даты окончания, курс это много добровольных сообществ, курс в основном для исследователей... Зачем тогда преподаватель и какова его роль? И курс ли это вообще? Если этот курс для исследователей, какова тогда роль научного руководителя?

Пока я вижу в каждой фразе доклада одни вопросы и многочисленные разрывы в логике. Зато понял, что обучение бесплатно. Да и преподавателю не понятно за что платить".

Попытаюсь ответить как понимаю:

1. У всех разные цели, все пишут о своем, темы и содержание курса формируются каждым самостоятельно, не структурировано (структура появляется, возможно потом, но у каждого своя), Цель курса - одна. Но участники в ее рамках формулируют свою цель, которая, может вполне охватываться одной темой курса, соответственно и официальное участие будет по временным рамкам таким же. Темы заданы заранее. Содержание курса - тоже, в предлагаемых участникам первоначальных источниках, количество которых может быть избыточным.  Единственное, участники могут дополнять содержание курса своими источниками, которые они либо нашли, либо создали основываясь на предложенном.

2. Оценок нет. Тьютор (преподаватель) сам учится и заранее ничего не планирует и ни к чему не готовится. Оценок (в формальном понимании) действительно нет. Тьютор сам учится, но он готовится - отбирает источники, задает направление дискуссий, составляет расписание мероприятий (если таковые имеютяс), информирует участников о новых материалах, интересных разработках, постах, иных продуктах, которые создали участники, комментирует результаты работы участников (понятно, что не всех).

3. Практикоорентированность и требования к знаниям каждый определяет сам, курс не имеет даты окончания, курс это много добровольных сообществ, курс в основном для исследователей. В принципе да, если у меня есть цель - я ее достигаю, то соответственно сам реализую механизм ее внедрения в собственную практику: статья, применение метода обучения  и т.д. Курс имеет официальную дату окончания, но благодаря связям, которые (я надеюсь) возникают между участниками, работа с материалами курса может продолжаться и после его окончания, материалы остаются доступными в сети для всех.

Да верно, участники могут объединяться между собой в зависимости от тех целей которые они себе поставили (так сказать близкие по духу) - как это назвать? парой? трио? группой? не столь важно. В таких курсах могут возникать общности людей. которые потом будут работать в рамках определенной темы. Курс для исследователей? В принципе да. Обращусь снова к Владимиру Наумову:

"В академическом обучении: прибегать к "услугам" коннективизма а) только после приличного освоения базовых знаний и способов деятельности; б) при формировании исследовательских компетенций, при подготовке будущих творческих специалистов, проведении проектных и научно-исследовательских работ групп студентов"

4. Зачем тогда преподаватель и какова его роль? И курс ли это вообще? Если этот курс для исследователей, какова тогда роль научного руководителя? Про руководителя я немного говорил. Тут задам вопрос: А какова роль руководителя исследовательского проекта (диссертации, магистерской работы) - тут по моему похожий механизм деятельности (если не привязываться к количеству субъектов).

Продолжение будет!

Реларн 2013 (или экскурсия с элементами конференции)

С 1-го по 6 июня 2013 года мне удалось наконец вживую пообщаться с Еленой Николаевной Ястребцевой и принять участие в замечательной конференции (точнее в работе ее "школьного сектор"а) РЕЛАРН 2013.

Так как ведущей темой секции была выбрана такая "Особенности теории и практики формального и неформального дистанционного образования", то  темой своего доклада я избрал соотношения этих понятий и постарался затронуть основные аспекты - от базовых терминов до конкретных примеров. А еще мне была оказана честь открытия  конференции своим выступлением - вперед на танки так сказать.

Получилось ли? Увы, наверное просто публика еще не разогрелась к началу, тем более был жесткий регламент, и непонятно  поняли меня коллеги или нет? (судя по тому что задан был аж один вопрос))). Будем считать что людям надо все осмыслить, а уж потом спрашивать. Так что всегда буду рад пообщаться на эту тему. 

Это фото моего выступления (спасибо Щечилиной Татьяне: черно-белая фотка это просто классно!)

Вот моя презентация на конференции:

Что еще было интересного, ну в принципе за полтора дня мы прослушали доклады почти всех участников сектора, после чего отдельный день был выделен для 4-х тренингов (мастер-классов) от наших коллег. Вот о них поподробнее.

Тренинг от Елены Яковлевой и Надежды Жестковой "Чудная Чухония" был посвящен использованию Evernote в процессе совместной работы в аудитории. Мы должны были создать заметки в которых отразить принадлежность к народности (саамы, карелы, финны), т.е.  а) сделать национальные костюмы флаг, слоган и .т.д., б) с использованием алфавита древней Чухонии, на сушеной (вяленой) рыбе написать приветствие командам, в) сделать свой проект о жизни Чухонских народов в виде ментальной карты и т. д. И все это, естественно в виде заметок Evernote, которые предполагалось разместить в общем доступе.

Вот ссылка на результаты работы нашей группы: https://www.evernote.com/pub/bugaychuk/994bd652-d320-4ffa-ab7c-e7f50bcaa5f0. т.е. мы еще раз убедились в том, что  сервис Evernote позволяет быстро фиксировать результаты работы, кроме того, интересным вариантом выглядит использование одного публичного блокнота двумя и более группами учащихся для сравнения собственных достижений.

Считаю, что мы  проиграли на своей презентации, но выиграли на итоговом проекте, в котором мы описали трансформацию старых способов коммуникации  чухонцев на современный лад (этакий шуточный экспромт). Например: письмо на рыбе - e-mail, хозяин избы - модератор группы, амбар деревни - гугл диск и. т. д.

Это наша команда

Это наш проект (представляет Галина Брусницына)

Мастер класс от Марины Орешко был посвящен особенностям использования скрайбинга в учебном процессе. Под ее чутким руководством мы рисовали озвучивали и демонстрировали фрагменты сказок А.С. Пушкина. Не все у нас получилось, но я теперь точно знаю что это за зверь и как он работает. Кроме того, спасибо Марине за то, что фактически подкрепила мою одну идею, которую я попытаюсь реализовать на школе Е. Локтевой (возможно даже на ближайшей зимней). Ну а тем, кто не знает про это явление рекомендую посмотреть один из самых ярких примеров скрайбинга.



Оксана Петрова, постаралась погрузить нас в дополненную реальность на основе сервисов Aurasma, Layar и QR кодов, мы также работали в командах, Одни команды придумывали контент - другие методы работы с ним. Вот например мои коллеги рассказывают об виртуальной экскурсии по мотивам сказок Пушкина (Как Вам Наталья Никуличева в роли "Кота ученого" - 100 % попадание :-)) ). Нам бы на теплоходе интернет вменяемый вообще  была бы песня.

В конце Ирина Подольская и Нафиса Хасаншина провели для нас мастер класс на тему "Учимся с iPad". Я честно говорил Ирине что моя задача была "очароваться" наконец этими гаджетами и попробовать их в качестве инструмента для создания учебного контента. Ирина мужественно выдержала мои скептические вопросы и постаралась помочь разобраться со всеми трудностями, а Аниса просто "убила" всех возможностями программы iMovie, я тут же предложил использовать ее для промоушена уроков. Что интересно для 20-ти участников тренинга на время его проведения были выданы iPad 2 с набором образовательных приложений. В рамках тренинга проводилась работа в следующих приложениях:заметки,Safari, Pages, KeyNote, iMovie, Exsplain Everuthing, Book Creator, iFiles, NearPod, Prizmo, Chem circus, Mongoville, Socks Puppets,Chemist. Скажу что долю скепсиса мне удалось снять точно, но о дальнейшем будущем этих устройств в своей жизни я еще подумаю. Спасибо Вам Ирина и Нафиса за прекрасный урок.

Ну и как я сказал, РЕЛАРН это не только конференция но и отдых, природа, экскурсии коих просто тьма, что немаловажно в контексте информального обучения - хоть и не дистанционного)). 

 Например, остров Кижи - прекрасное и удивительное место.

В качестве небольшой ложки дегтя, прекрасно понимая, что всем надо дать слово для выступления, можно предложить вместо 10 выступлений в день сделать 5, но более качественных и полных, чтоб не галопом по Европам, а иногда и вовсе мимо (мастер классы явно выручили, как по мне "обычное начало" мероприятия, хотя в докладах и были интересные примеры практик преподавателей, особенно мне понравились выступления Людмилы Серых, Елены Кувакиной и Татьяны Рыженко). Да и с Интернетом надо что-то решать, так мастер классы и выступления выиграют (без обид).

Особенной благодарности заслуживает опыт Марины Бовт и Ольги Кирсановой по работе с детьми-инвалидами. Я не сдержался и стоя с коллегами поаплодировал девчонкам за их нелегкий труд.

Я еще раз благодарю Галину Брусницыну, Татьяну Рыженко, Ольгу Подъяпольскую, Кувакину Елену, Никуличеву Наталью, Оксану Петрову,Надежду Жесткову, и конечно Марину Орешко, Наталью Кубрак, Шорина Павла, Кирсанову Ольгу и Бовт Марину и всех всех всех (если кого-то упустил не обижайтесь честно..) за прекрасное мероприятие, которое безусловно не прошло даром.

Низкий поклон Елене Николаевне Ястребцевой за ее энергию, руководство, организаторские способности и усилия для того чтобы объединять людей увлеченных своей нелегкой работой. Если пригласите еще раз я обязательно постараюсь приехать (нескромно, но честно).

С уважением к читателям и всем участникам конференции. 

Tips of MOOC (Правила участия в МОДК)

25 Tips For A Better MOOC Experience

link: http://www.teachthought.com/technology/25-tips-for-a-better-mooc-experience 

1. It’s easy to lose interest and drop out of a MOOC, but don’t let that happen. Find at least one other person to keep you connected to the course, and you’ll be much more likely to stay on track.
2. Be sure that you’re easy to find if your coursemates would like to connect with you. Share your Twitter, blog, and even a friendly image so that they know how to find you.
3. A great way to get connected with others in your course is to post a thoughtful reply to a discussion, or create your own discussion. Just be sure to get out there and get involved, you’ll find much more value in the course if you participate with others.
4. If you really want to get the most out of your MOOC experience, take part in all of the major projects along with the class.
5. Help out your classmates. If they seem to have trouble with a concept that you feel you understand, step in and offer some assistance. You just might learn something yourself.
6. A MOOC is, by definition, massive, and there will be lots of posts to your course groups that you can read, but you don’t have to. Remember that you don’t have to read every single thing. Save time by getting a daily digest of posts and scanning it for interesting conversations that you’d like to take part in.
7. Do your classmates a favor: get to the point. Be concise in your discussions, questions, and answers so that everyone else can quickly skim through your contribution to the discussion.
8. A great way to help others better understand what you’re getting at is to use descriptive titles. That way they can skim and decide if they want to read your discussion or not.
9. As you begin to understand the course content, you may have reflections of your own. Share videos, concept maps, and more to share with your classmates, and have them to reflect on later.
10. Don’t be afraid to speak up if you have a question or an interesting discussion to spark. You’ll be able to better understand a concept, and may even be able to shed some light on information for others who were wondering, too.
11. A great way to stay on top of discussions without being overwhelmed is to join sub-groups, where you can share what’s really important to you in the course.
12. Although you’ll certainly be participating in online discussions, a blog is a great place to collect and share your own thoughts on a course. It’s a good idea to have an online home for your conversations that will live on even after the MOOC is over. Try to post to your MOOC blog at least once a week, and reference to it when applicable.
13. Chances are good that plenty of MOOC discussions will be happening on Twitter. Be sure to get on the service and find out what the course hashtag is.
14. With tools like Scoop.it, you can create an archive of all of the great resources you’ve found in your MOOC.
15. Use your usual email address for a MOOC, and you’re bound to get overwhelmed quickly. Create a dedicated email address that you use only for MOOC learning, or set up filters to keep posts out of your run-of-the-mill inbox.
16. Yahoo! Pipes are a great way to stay on top of MOOC post aggregation. You can bring in RSS, Google Groups, even Twitter and Flickr.
17. Do you just want to follow along? Get credit? Start your own learning module? Have a clear idea of what you want to get out of a MOOC before you even get started.
18. Determine where and when everything is so that you don’t get left behind. Find the materials, important links, and times of the sessions that you want to participate in.
19. It’s easy to get behind when there’s so much coming at you all at once. That’s why getting oriented and determining your goal is so important. Decide what you want to participate in, and then schedule a time to do just that. Plan when you’ll read discussions, remember sessions, and carve out time for readings so that you’ll always be available to give learning your full attention.
20. When no one is holding you accountable, it’s tempting to let things slip. But stay committed and stay active, and you’ll reap the full benefits of the course.
21. If you’re going to do the work, why not get credit for it? Many MOOCs offer the option to get a certificate for course participation; find out what the requirements are and what you’ll need to do to get one.
22. It’s rumored that star performers in MOOCs just might be snapped up by dot-coms in need of star talent. Students who ace problems and never miss a quiz, engage in high-level discussion, and show their passion for the subject really stand out, and some employers are beginning to take notice.
23. As Inside Higher Ed explains, you can use MOOC in your prior learning portfolio to get actual college credit for your work, even if it’s not directly from the MOOC administrator.
24. MOOCs are an educational marathon; don’t give up before you’re done. Put in the time and effort necessary to stay with it, persistently connecting, building your network, and learning.
25. MOOCs can be overwhelming; if you need a break, take a little time off to relax and start again. Pick things up next week with a new topic.

25 советов от западных коллег как оптимально принимать участие в массовых открытых курсах (МОДК) 

Оставайтесь на связи.
Люди легко теряют интерес и бросают МОДК, но не позволяйте этому случиться. Найдите в курсе хотя бы одного человека, с которым у Вас есть общие интересы, и у Вас будет гораздо больше шансов остаться.

Представьтесь и поделитесь способами своего включения в сеть.
Будьте уверены, что Вас легко найти, если Ваши коллеги захотят связаться с Вами. Поделитесь своей электронной почтой, блогом, Twitter, блог, фото, для того чтобы оставаться на связи.

Начните свою собственную дискуссию.
Отличный способ для связи с другими в курсе, это вдумчивый ответ на обсуждение, или создание собственного обсуждения. Участие в дискуссиях хороший способ узнать больше о том, что Вас интересует.

Реализуйте проекты.
Если вы действительно хотите получить максимальную отдачу от МОДК, принимайте участие во всех проектах вместе с другими участниками.

Предлагайте помощь другим.
Помогите вашим коллегам. Если Вы видите, что им нужна помощь, сделайте что-то для них, это также возможно поможет Вам узнать больше о данном вопросе.

Не перегружайтесть.
МОДК – это хаос и переизбыток информации. Читайте то, что соответствует Вашей цели. Экономьте время, получая ежедневный дайджест сообщений.

Ограничивайте себя в репликах.
Будьте краткими в дискуссиях, кратко задавайте вопросы и кратко отвечайте, но без искажения смысла.

Используйте описательные названия.
Это отличный способ, чтобы помочь другим лучше понять, что вы имеете в виду. Таким образом, коллеги могут решить, хотят ли они, прочитать материал или нет.

Создайте свой собственный контент (информацию, материал).
Как только вы начнете понимать содержание курса, Вы можете создавать свою информацию на ее основе, Поделитесь своим блогом, видео, картой памяти, статьей и многим другим.

Задавайте вопросы.
Не бойтесь высказываться, если у вас есть вопросы или интересные материалы для обсуждений. Это может «зажечь» других участников. Так вы сможете лучше понять концепцию, и т даже будете в состоянии пролить свет на информацию для тех, кто ей интересуется.

Присоединитесь к подгруппам.
Отличный способ, чтобы остаться в теме обсуждения без перегрузок, присоединиться к подгруппам курса или людям, которые работают над тем, что действительно важно для вас в курсе.

Настройте свой собственный блог. Хотя вы, конечно, будете принимать участие в онлайн-дискуссиях, блог является отличным местом для сбора и распространения своих мыслей. Блог хорош тем, что он будет действовать даже после того, как MOДК закончится. Попробуйте размещать публикации в вашем блоге по крайней мере раз в неделю, и ссылаться на него в случае необходимости.

Присоединитесь к twitter.
Велика вероятность, что много обсуждений или ссылок будет происходить на Twitter. Зарегистрируйтесь в этом сервисе и узнайте хэштег курса.

Создайте свой собственный архив.
С помощью таких инструментов, как Scoop.it, вы можете создать архив всех важных для Вас ресурсов, которые вы нашли в курсе.

Электронная почта. 
Используя свой обычный адрес электронной почты для МОДК, вы можете быть быстро перегружены потоком писем от участников и сервисов курса. Создайте специальный адрес электронной почты, который вы используете только для МОДК, или установите фильтры для писем из курса в Вашем обычном электронном ящике.

Установите YAHOO! PIPE
Yahoo! Pipes отличный способ, чтобы остаться на вершине агрегации сообщений курса. Вы можете добавить туда RSS, Google Groups, и даже Twitter и Flickr ленты.

Спланируйте свое участие. 
Вы должны иметь четкое представление о том, что вы хотите получить от МОДК.

Сориентируйтесь на ранней стадии.
Определите, где, что. когда и как вы будете делать. Определите для себя хорошие материалы, важные ссылки, и мероприятия в которых Вы хотите участвовать.

Придерживайтесь графика
Определите свою цель. Решите, в чем вы хотите принять участие, распланируйте время, когда вы будете читать обсуждения, участвовать в мероприятиях. Это будет способствовать сосредоточению вашего внимания на обучении.

Возьмите на себя обязательства. 
Когда никто не требует от вас ответственности, это расслабляет. Но ваша активность и участие в мероприятиях курса позволяет вам пользоваться всеми его преимуществами.

Получите сертификат. 
Если вы собираетесь делать работу, почему бы не получить признание (кредиты в смысле ECTS). Многие МОДК предлагают возможность получить сертификат, но конечно надо выяснить, какие требования и что вам нужно сделать для получения.

Найдите работу. 
Студенты, которые изучают проблемы и никогда не пропускают опросы, дискуссии и проекты в МОДК, а также показывают свою страсть к изучаемому предмету, действительно выделяются, и некоторые работодатели начинают обращать на них внимание.

Используйте МОДК, чтобы получить официальные кредиты в Вашем учебном заведении. 
Вы можете использовать результаты МОДК в вашем портфолио до начала официального обучения, чтобы получить фактические кредиты по предмету, даже если это и не следует из условий МОДК.

Будьте настойчивы.
МОДК это образовательный марафон, не сдавайтесь, прежде чем вы не закончите. Приложите все усилия, необходимые, чтобы остаться в курсе, упорно стройте свою сеть обучения.

Не бойтесь отдыхать.
У вас всегда есть время отдохнуть. Если Вы чувствуете перегрузку – возьмите паузу, и вернитесь к материалам в другое время.

Структура е-курса и учебные события в нем

Недавно поучаствовал в вебинаре "Структура е-курса и учебные события в нем". Ведущим вебинара был Владимир Наумов. Хочется выразить свою благодарность ведущему (к большому сожалению мы знакомы только через сеть , но по большому счету уже узнаем друг друга) и всем участникам (Ивану Травкину особенно) за возможность расширить кругозор и пообщаться на интересующую тематику.

Запись сего мероприятия можно посмотреть по ссылке: http://tools.hrm.ru/vclass/vcplayer.html?cid=5750072520817014503

Еще рекомендую  блог ведущего: http://new-el-de.blogspot.com

Для посмотревших запись вопрос: "Что вы  думаете по поводу дискуссии о знаниях, которая развернулась на этом мероприятии? Что же мы передаем информацию или знания?".

Кстати вот задумался, а почему нам в наших блогах не рекомендовать ресурсы людей стран СНГ, которые занимаются вопросами электронного обучения. Было бы полезно и познавательно. Мы должны знать  и учиться друг у друга (это к вопросу о расширении и формировании персональной учебной сети)

Масові відкриті дистанційні курси

© К. Л. Бугайчук, 2011
ISSN 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. №6 (26).
Режим доступу до журналу: http://www.journal.iitta.gov.ua

МАСОВИЙ ВІДКРИТИЙ ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СИСТЕМИ МВС

Постановка проблеми. Сучасна концепція освіти впродовж всього життя набуває особливого значення. Вона є відповіддю на виклик, який кидає нам світ, де зміни відбуваються дуже швидко. Для кожної людини безперервна освіта має стати процесом формування і задоволення її пізнавальних запитів, духовних потреб, розвитку здібностей в різних навчальних закладах за допомогою різних форм навчання, а також шляхом самоосвіти і самовиховання. Безперервна освіта розвивалася як феномен практики і як педагогічна концепція. Вперше ця ідея була концептуально оформлена на конференції ЮНЕСКО у 1965 р. відомим теоретиком безперервної освіти П. Ленграндом [1].

За останні десятиліття кардинально змінилася система генерації й передачі інформації, а її обсяг значно зріс. Згідно із сучасними реаліями не можна  навіть за 5 або 6 років, підготувати людину до професійної діяльності на все життя. Нині щорічно оновлюється близько 5 % теоретичних і 20 % професійних знань. Одиниця виміру старіння знань фахівця, прийнята у США – період «напіврозпаду» компетентності, тобто зниження її на 50 % внаслідок появи нової інформації, виявляє, що стосовно багатьох професій цей період настає менше ніж через 5 років, тобто відносно нашої системи вищої освіти цей процес відбувається раніше, ніж закінчується навчання.

Найбільш ефективно концепцію безперервної освіти реалізують інформаційно-комунікаційні технології, широке застосування яких привело до виникнення таких явищ як відкрита освіта, дистанційне навчання тощо. Не вдаючись до детального аналізу вищезазначених дефініцій, маємо зазначити, що останні 5 років у галузі організації дистанційного навчання спостерігається тенденція до пошуку оптимальних форм масового навчання, яке  реалізувалося у виникненні поняття «масовий відкритий дистанційний курс», особливості якого ми й спробуємо розкрити в нашій публікації.

Аналіз останніх публікацій. Застосування масових відкритих дистанційних курсів останнім часом широко використовується у закордонній педагогічній практиці. Основою розвитку цього напрямку є роботи теоретиків конективізму Стівена Доунса та Джорджа Сіменса [2-4]. Підсумки роботи в цих курсах можна зустріти у публікаціях інших авторів [5-7]. На теренах країн СНД відповідних досліджень немає взагалі та подібні курси не спостерігалися. Однак протягом 2011 року на Україні відбулася спроба провести такі відкриті курси. Ініціатором першого заходу  «Стратегія e-learning в організації» виступив професор Кухаренко В.М. Другий курс «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні» був проведений Кухаренком В.М. спільно із автором цієї публікації.

Мета статті полягає у здійсненні аналізу сутності відкритих дистанційних курсів, їх особливостей та перспектив застосування в освітній діяльності МВС.

Викладення основного матеріалу. Взагалі поняття дистанційного курсу не дуже часто наводяться у науковій літературі, проте, для усіх здебільшого, зрозуміла його структура і тому ми можемо навести деякі його визначення.

Дистанційний курс - це аналог навчально-методичного посібника для студентів, що навчаються за традиційною заочною формою та екстернатом. Фактично дистанційний курс - це розроблена з певним ступенем повноти покрокова інструкція з освоєння курсу, тобто із досягнення цілей, сформульованих в його описі [8].

У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси - інформаційні продукти,  які є достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами [9]. Дистанційний курс - це запланована викладачем діяльність для засвоєння структурованої інформації [10].

У Проекті Положення про сертифікацію електронного навчального курсу (а фактично тут мається на увазі дистанційний курс) вказано, що електронний навчальний курс (ЕНК) - це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням дистанційних технологій [11].

Електронний курс являє собою структурований матеріал по тій чи іншій темі, що вирішує заздалегідь визначені цілі навчання [12].

Взагалі то кажучи, в теорії академічного та корпоративного навчання розрізняють поняття «електронного» та «дистанційного» курсу, але для авторів  наведених визначень, ці прикметники є синонімами. Зазвичай, дистанційний курс складається з наступних навчально-методичних елементів:

·           Статичний блок: передмова (стисла інформація про курс, його елементи, практичну спрямованість, умови та тривалість навчання, відомості про авторів курсу тощо); методичні рекомендації щодо роботи з дистанційним курсом; робоча навчальна програма з тематичним (тижневим) плануванням; навчальні теми; практичні та тестові завдання; дискусійна діяльність, яка реалізується у вигляді форуму або чату.

·           Динамічний блок. Сенс полягає у діяльності певного кола спеціалістів (тьюторів, програмістів, web-дизайнерів тощо). Він включає: доставку слухачеві навчальних матеріалів (або забезпечення доступу до них); забезпечення необхідної адаптації на початку навчання і мотивації впродовж усього навчального процесу; організацію самостійної роботи слухача щодо засвоєння навчального матеріалу, організацію практичної допомоги слухачеві під час опанування ним матеріалу курсу; самооцінювання та контроль знань, умінь і навичок слухачів; технічну підтримку дистанційного курсу тощо [13].

Що ж до структури масового відкритого дистанційного курсу, то він дещо відрізняється від традиційного дистанційного курсу.

Термін «масовий відкритий дистанційний курс» (Massive Open Online Course - MOOC) запропонували два дослідники Брайан Александр и Дэйв Кормье в результаті роботи над курсом «Сonnectivism & Connective knowledge», який у 2008 році проводили Джордж Сіменс та Стівен Доунс. Загальна назва курсів цього типу утворюється з чотирьох окремих термінів, про які варто розповісти дещо повніше.

Massive (масовий) – для проведення цього курсу потрібна велика кількість учасників, як показує практика тільки 10-15% учасників, що зареєструвалися, активно працюють, тому для оптимальної роботи та генерації інформації потрібно від 30 до 50 активних учасників. Open (відкритий): курс є безоплатним і будь-хто і в будь-який момент може приєднатися до нього. Online (дистанційний тип онлайн) означає, що матеріали курсу та результати спільної роботи знаходяться в мережі Інтернет у відкритому для учасників доступі. Course (курс): мається на увазі, що він має назву, відповідну структуру, правила роботи та загальні цілі, які згодом для кожного учасника можуть трансформуватися. Відкриті дистанційні курси спираються на ряд принципів що випливають з теорії конективізму:

Принцип агрегації. Весь сенс курсу полягає в тому, що він є відправною точкою надання інформації за відповідною темою, причому ця інформація може розміщуватися в різних місцях, а сторінки курсу виступають як своєрідний агрегатор, який може змінюватися протягом навчання, що, зазвичай, не робиться у академічних курсах.

Принцип реміксу. Матеріали курсу органічно пов’язані один з одним, але можуть мати інші зв’язки поза курсом.

Принцип  розповсюдження. Учасники обмінюються думками та інформацією не тільки між собою, а з усім цифровим світом.

Принцип перепрофілювання. Кожний учасник використовує інформацію відповідно до власних навчальних цілей.

Згідно із зазначеними принципами, курс «Сonnectivism & Connective knowledge 2008» був безоплатним (хоча слід зазначити, що там передбачалася платна опція, яка була пов’язана із отриманням сертифікату студентами університету Манітоби). На цей курс підписалося близько 2200 осіб, 150 з котрих і надалі постійно взаємодіють один з одним. Матеріал курсу було розміщено за принципом гіперпосилань, основну сторінку зроблено за допомогою WordPress – платформи для побудови блогів та Інтернет сторінок, для спілкування використовувався форум у LMS Moodle, а для загального опису курсу та створення методичних рекомендацій щодо навчання в ньому використовувалася платформа Wiki.

Учасники курсу, які платили за проходження курсу та мали отримати сертифікат, повинні були щонеділі писати власні враження та розміщувати інформацію у своїх блогах, брати участь у форумах та коментувати репліки інших слухачів, накреслити концептуальну схему (карту), направити 3 рефлексивних листи (500-750 слів) та зробити заключну презентацію (відео, підкаст) за тематикою курсу.

Кожного тижня висвітлювалася нова тема із гіперпосиланнями на відповідну інформацію. На початку тижня організаторами робилася розсилка на електронні адреси з посиланнями на інструктивні підкасти (презентації, відео) за тематикою тижня – так званий вступ, наприкінці тижня виходив бюлетень курсу – агрегатор з посиланнями на роботу учасників в блогах, форумах, а також коротким резюме.

Щосереди планувалися обговорення за допомогою платформи Elluminate на які також запрошувалися гості, що робили короткі доповіді за темою тижня, щоі потім обговорювалися учасниками дискусії. Щоп’ятниці на платформі Ustream відбувалося заключне обговорення результатів діяльності учасників курсу на поточному тижні. Роль організаторів цього курсу зводилася до підтримки дискусій, узагальнення діяльності учасників, забезпечення зворотного зв’язку, вирішення технічних питань.

Серед подібних дистанційних курсів також слід визначити:

·           Сonnectivism & Connective knowledge (ССК09) (13.09.2009 – 06.12.2009);

·           Personal Learning Envronments Networks and Knowledge (PLENK10) (13.09.2010 -21.11.2010);

·           Сonnectivism & Connective knowledge (ССК11) (17.01.2011 – 11.04.2011);

·           Learning and Knowledge Analytics (LAK11) (10.01.2011-20.02.2011);

·            Online Learning Today... and Tomorrow (eduMOOC11) (27.06.2011-22.08.2011).

Деякі статистичні дані масових відкритих дистанційних курсів Сonnectivism & Connective knowledge (ССК), проведених у 2008-2011 роках:

·           Блоги: CCK11 - 870 повідомлень у блогах.

·           Соціальні закладки у сервісі Delicious: CCК11 – 712 закладок, CCK09 – 851 закладка, CCK08 – 1965 закладок.

·           Соціальні закладки у сервісі Diigo: CCК11 - 46 учасників, 120 закладок, 310 відвідувань; CCK 08 та 09 - 60 учасників, 180 закладок, 288 відвідувань.

·           Facebook: CCK11 - 129 членів, CCK09 - 23 члени, CCK08 - 427 членів.

·           Friendfeed (агрегатор інформації з різних соціальних сервісів): CCK09 - 58 членів, CCK08 - 43 члени.

·           Групи Google CCK08 -  333 члени, 252 повідомлення.

·           Twitter: CCK 11 - 6201 твітів, 906 учасників, 3516 URL- адрес [14].

Західні дослідники виділяють наступні переваги та недоліки масових відкритих дистанційних курсів (MOOC):

Переваги:

1.        Можливість організації такого курсу в будь-яких умовах, де наявний зв’язок (Інтернет або локальний зв’язок, наприклад, Wi-Fi).

2.        Можливість організації курсу будь-якою мовою (з урахуванням основної мови вашої цільової аудиторії).

3.        Можливість використання будь-яких online інструментів, що мають відношення до вашої цільової аудиторії або які вже використовуються учасниками у повсякденній та професійній діяльності.

4.        Можливість виходу за межі часових поясів і фізичних кордонів.

5.        Можливість швидкої організації такого курсу, яка дорівнює швидкості повідомлення учасників про їх відкриття.

6.        Навчання відбувається в більш неформальній обстановці.

7.        Контент може бути відкритим для всіх.

8.        Навчання здійснюється завдяки неформальним знанням, які створюються в курсі завдяки обміну інформацією та досвідом між його учасниками.

9.        Можливість використовувати ці курси як в корпоративному, так і в академічному секторі.

10.    Можливість створення власного персонального навчального середовища та власної персональної навчальної мережі за допомогою учасників курсу.

11.    Можливість поліпшення своїх навичок щодо навчання протягом всього життя, адже ці курси змушують вдосконалюватися та розвиватися.

12.    Після закінчення курсу його інформація не видаляється – тобто створені навчальні мережі є більш стійкими.

Недоліки:

1.        Хаотичність та велика кількість інформації.

2.        Навчання в MOOC потребує навичок володіння комп’ютером.

3.       Кожний учасник сам визначає свої навчальні цілі та самостійно регулює свою діяльність в курсі.

4.        Кожний учасник курсу будує власну траєкторію навчання [15].

У цьому році професором НТУ ХПІ Кухаренком В.М. було проведено 2 дистанційних курси за принципами MOOC: «Стратегія e-learning в організації» та «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні» - автор цієї публікації був учасником першого курсу, а також організатором та тьютором другого курсу.

Декілька слів про організацію роботи у відкритому дистанційному курсі «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні».

Цільова аудиторія курсу - викладачі, аспіранти, керівники освітніх структур різних організацій. Учасникам бажано б було мати навички роботи в Інтернет, соціальних мережах і веб-комунікаціях (синхронних і асинхронних). В результаті активної участі протягом усього курсу учасники створили власні персональні навчальні середовища, сформували персональні навчальні мережі, опанували соціальні сервіси, які необхідні для розробки дистанційного курсу та проведення дистанційного навчального процесу.

Основна платформа для розміщення інформації та інструктивних матеріалів - Wikispaces. В ній знаходилися  гіперпосилання на інформаційні ресурси за тематикою курсу відповідно до тижневого планування. Для кожного інформаційного ресурсу учасникам спільноти були відкриті можливості редагування сторінок та створення нових тем. Теми кожного тижня мали декілька дискусійних форумів, причому нові теми міг запропонувати (створити) кожний слухач курсу.

Кожного тижня, окрім праці над інформаційними ресурсами, для виконання пропонувалися практичні завдання. Кожному учаснику запропоновано було створити власний блог, зареєструватися у соціальних мережах Twitter, Diigo, завести поштову скриньку на Gmail, приєднатися до спільноти на Googlegroups. Для проведення online зустрічей була вибрана платформа  вебінарів Wiziq.

На головному порталі курсу були створені інструктивні сторінки щодо роботи в курсі, окремі сторінки із записами проведених вебінарів, архіви форумів учасників. Щотижнево організаторами курсу готувався інформаційний бюлетень із підсумками роботи спільноти за минулий тиждень та інструкціями щодо роботи на наступному тижні. Слухачі курсу вивчали інформаційні ресурси курсу, після їх опрацювання вони могли публікувати свої думки щодо наданої інформації, а також виконувати завдання у власних блогах та на сторінках соціальних мереж. Учасники шукали нову інформацію про соціальні сервіси, їх зміст, особливості роботи з ними та напрями використання у навчальному процесі. Цю інформацію вони оформлювали у вигляді відеороликів, публікацій у блогах, посиланнях у Twitter, Facebook,  Googlegroups, закладках Diigo, а також, залишаючи інформацію у самій платформі Wikispaces на сторінці відповідної теми.

Статистичні дані відкритого дистанційного курсу «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні»

·           Електронна адреса: http://el-ukraine.wikispaces.com.

·           Тривалість курсу 6 тижнів: 23.05.2011-03.07.2011.

·           Зареєструвалося учасників у wikispaces.com: 44.

·     Зареєструвалося у Google групі E-learning в Україні:  41, повідомлень – 41 (Інтернет адреса: https://groups.google.com/group/e-learningukr?hl=uk).

·           Соціальні закладки в Diigo: зареєструвалося 10 осіб, зроблено 111 закладок за час тривалості курсу.

·   Проведено вебінарів: 7 (в середньому на вебінарі були присутніми 12 слухачів).

·           Переглядів усіх сторінок у wikispaces.com членами спільноти – 11911.

Статистика курсу за відвідуваннями з глобальної мережі Інтернет

(інформація станом на 20 вересня 2011 року):

·           відвідувачів курсу (за унікальними IP адресами) – 4323;

·           переглядів сторінок у wikispaces.com– 10355.

Діяльність активних учасників: (перша колонка – кількість редагувань ресурсів курсу, друга -  кількість повідомлень, залишених в курсі на Wikispaces.com

Таблиця 1

Кількість інформаційних ресурсів, запропонованих слухачам відкритого дистанційного курсу «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні»

Кількість тижнів	Посилань на інформаційні ресурси для вивчення	Посилань на записи вебінарів для перегляду
Тиждень № 1	86	3
Тиждень № 2	53	4
Тиждень № 3	45	7
Тиждень № 4	34	6
Тиждень № 5	59	1
Тиждень № 6	32	0
ВСЬОГО	309	21

Таблиця 2

Діяльність активних учасників дистанційного курсу «Соціальні сервіси у дистанційному навчанні»: (перша колонка – кількість повідомлень у власних блогах, друга – кількість повідомлень, залишених у соціальному сервісі Twitter

Кількість тижнів	Блоги	Twitter
Тиждень № 1	24	41
Тиждень № 2	22	21
Тиждень № 3	14	52
Тиждень № 4	35	17
Тиждень № 5	8	23
Тиждень № 6	9	91
ВСЬОГО	112	245

Слід відмітити, що статистика цього дистанційного курсу наведена виключно щодо строків його проведення. Але й після закінчення курсу накопичення та розповсюдження інформації його учасниками продовжується: в твіттері з хештегом курсу #UkrEl11 опубліковано біля 340 мікроблогів, у закладках Diigo залишено 120 посилань, опубліковано біля 30 статей у блогах учасників (інформація на кінець серпня 2011 року).

Аналіз публікацій західних дослідників та власний досвід участі у масових відкритих дистанційних курсах дозволяє визначити принципи їх побудови (організації):

1.        Велика кількість учасників. Ці курси відповідають сучасним зрушенням у бік мережевого навчання. Джордж Сіменс та Стівен Доунс, зауважують: «Навчання зараз відбувається через спільноти практиків та персональні мережі….» [16].

2.        Масові відкриті курси, як правило, є безкоштовними.

3.        На масовий відкритий дистанційний курс завжди відкрита реєстрація незалежно від часу його початку та завершення.

4.        Для розміщення основних ресурсів курсу (анотація, методичні вказівки, посилання на основні ресурси), проведення on-line зустрічей та дискусій використовуються сервіси web 2.0 або безкоштовні програмні продукти (програми з відкритим кодом). Для створення «материнської сторінки» найчастіше використовуються Googlesites, Wordpress, Wikispases, Moodle.

5.        В курсі широко використовуються соціальні мережі (Facebook, Twitter).

6.   Основний інформаційний матеріал знаходиться поза сайтом курсу. Відмінність масових відкритих курсів від LMS (Learning Management System) полягає в тому, що LMS може використовуватися як один з вузлів загальної навчальної мережі, в основному для здійснення управління (наприклад, реєстрації) і проведення дискусійних форумів що трапляється не завжди. Найбільша активність учасників курсу відбувається за межами основного сайту, на інших вузлах мережі, наприклад, в особистих блогах, інших веб-сайтах, соціальних мережах, відео-хостингах (наприклад, YouTube). Слухачі створюють та передають інформацію за допомогою автоматичних систем, що використовують теги і RSS-канали. Для впорядкування інформаційних потоків використовуються програми-агрегатори (Netvibes, Scoop.it, Paper.li, Tweetedtimes).

7.        Планування роботи, як правило, тижневе. Після кожного тижня формується бюлетень роботи за тиждень.

8.        Для участі в курсі треба володіти навичками роботи в соціальних мережах та мати досвід використання сервісів web 2.0.

9.        В середині масового відкритого курсу можуть виникати внутрішні спільноти, робота яких відповідає загальним принципам відкритих курсів.

10.    Після закінчення курсу інформація залишається у всесвітній мережі Інтернет та продовжує поширюватися і доповнюватися його учасниками.

Принципи роботи учасників масових відкритих дистанційних курсів:

1.        Для оптимальної роботи курс потребує якомога більше активних учасників. Активна участь слухачів має важливе значення, оскільки  важливо розуміти, що, хоча організатори курсу і надають першопочатковий матеріал, проте велика частина змісту курсу формується самими його учасниками.

2.        Ролі викладача та слухача в цих курсах майже стираються. Викладач виступає скоріш наглядачем або посередником. Він здебільшого виконує функції орієнтації слухачів, надання їм технічної допомоги, статистичної обробки, фільтрації (або вибору) інформації. Малоймовірно, що організатори будуть мати можливість читати і взаємодіяти з усіма слухачами масових курсів. Організатори курсу не ставлять оцінки, слухачі можуть не виконувати усі практичні завдання. Основна ідея таких курсів – не отримання свідоцтв, а процес навчання та взаємодії з іншими учасниками.

3.        Існує декілька видів участі у курсі: активний учасник, учасник кількох тем (дискусій) та спостерігач (читач). Маємо зазначити, що чим більше внесок та участь слухача в курсі, тим більше користі для інших учасників та загалом змісту курсу.  Активна участь слухачів дуже часто може виступати каталізатором для активізації діяльності інших. Проте рівень і тип участі повністю залежить від особи слухача.

4.        Для роботи в таких курсах слухачу потрібно мати великий рівень мотивації та самоконтролю. Модель залежить від спроможності учасників управляти як своїм власним навчанням, так і можливістю розвивати свої власні мережі підтримки навчального процесу. Роль слухача полягає не тільки у збиранні інформації та її розсилці. Кожен учасник сформувавши свій погляд на матеріал і зробивши його доступним для інших слухачів, організаторів та Інтернет спільноти, має бути готовим вступати в безпосередній контакт з іншими щодо свого матеріалу та коментувати матеріал інших слухачів.

5.        Учасники самостійно формують свої навчальні цілі та траєкторію навчання.

6.        У масових дистанційних курсах існує надлишок інформації. До формальних ресурсів додаються гіперпосилання, обговорення. На їх основі створюються нові ресурси, що може призвести слухача до інформаційного перевантаження. Це перевантаження інколи спонукає слухача до виходу з курсу, тому вони мають бути попереджені про це організаторами.

7.        Важливим моментом є принцип вибірковості, тобто треба пояснити слухачам, що читати усі ресурси та відповідати на усі репліки необов’язково з кількох причин. По-перше, інформації дійсно багато і можна фізично все не встигнути, крім того, відповідна інформація може не відповідати навчальним цілям слухача.

Висновки. На наш погляд, в системі МВС масові відкриті дистанційні курси найбільш ефективно можна використовувати в системі підвищення кваліфікації, адже вони розраховані на досвідчених користувачів мережі Інтернет. Традиційний навчальний процес не зовсім підходить для цієї моделі, оскільки учасники самі формулюють цілі навчання та її траєкторію. Однак можливо використовувати принципи організації цих курсів або самі курси для підтримки традиційного навчального процесу, тим самим готуючи потенційних учасників (споживачів) майбутніх масових курсів.

До традиційних дистанційних курсів можна додавати діяльність учасників у соціальних мережах (Facebook, Twitter, Wiki), можна об’єднати учасників курсів у відповідні групи на Googlegroups, запропонувати слухачам завести власний блог та планувати діяльність слухачів у цих мережах.

Можливо одразу буде важко досягнути масовості, але слухачі поступово звикатимуть до неформального спілкування, коментування власної та чужої інформації, навчаться шукати інформацію відповідно до цілей навчання, а також працювати з нею (коментувати, змінювати, поширювати, створювати нову).

Масові відкриті дистанційні курси можна організовувати за відповідною юридичною тематикою для фахівців - практиків. Інформація щодо правозастосовної та юридичної діяльності в таких курсах буде формуватися у діалозі, дискусіях, протистоянні, що є важливим з точки зору пошуку істини, а в правоохоронній діяльності набуває особливого змісту та значення.

Отже, можна окреслити місце відкритих дистанційних курсів у діяльності вищих навчальних закладів системи МВС за умови відповідної підготовки до такої діяльності:

·           підтримка традиційного навчального процесу;

·           підвищення кваліфікації викладачів щодо використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

·           підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ МВС України та практичних працівників ОВС за окремими напрямами правоохоронної діяльності.

Перспективними напрямами подальших досліджень є методика створення та проведення  масових відкритих дистанційних курсів, програмні засоби створення масових відкритих дистанційних курсів.

Список використаних джерел

1.        Towards lifelong education for all - adult education: The 1960s and 1970s towards institutionalization [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unesco.org/education/educprog/50y/brochure/tle/140.htm

2.        Downes Stephen Сonnectivism & Connective knowledge [Електронний ресурс] /S. Downes. – Режим доступу: http://www.huffingtonpost.com/stephen-downes/connectivism-and-connecti_b_804653.html

3.        Siemens George MOOC or Mega-Connectivism Course [Електронний ресурс] /G. Siemens. – Режим доступу: http://www.itdl.org/Journal/Jan_05/article01.htm

4.        Siemens George Knowing Knowledge [Електронний ресурс] /G. Siemens. – Режим доступу:  http://www.elearnspace.org/KnowingKnowledge_LowRes.pdf

5.        Associations Should Consider the MOOC [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tagoras.com/2010/09/27/mooc

6.        Sui Fai John Mak  MOOC – A solution to Higher Education and Future Learning? [Електронний ресурс] / John Mak Sui Fai. – Режим доступу: http://suifaijohnmak.wordpress.com/2011/08/page/6

7.        You Ready to MOOC? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://alearning.wordpress.com/2011/08/08/you-ready-to-mooc/

8.        Дистанционный курс: понятие и структура [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://distance-learning.ru/db/el/029AA6356FE2F276C3256C5B005AF7DA/doc.html

9.        Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Постанова Кабінету Міністрів Украйни від 21 січня 2004 р. № 40 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0464-04

10.    Кухаренко В.М.  Розробка дистанційного курсу [Електронний ресурс] /В.М. Кухаренко. – Режим доступу: www.kneu.kiev.ua/data/upload/news/main/ua/255/kuharenko.ppt

11.    Проект Положення про сертифікацію електронного навчального курсу [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://garmonia.nubip.edu.ua/polojennia.pdf

12.    Что такое электронный курс? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/econsortium/ss-6879791

13.    Бугайчук К.Л. Дистанційний курс: поняття та структура [Текст] / К.Л. Бугайчук // Інформатизація ВНЗ МВС України: Матеріали науково-практичної конференції 28 травня 2010 р., Харків. – Х.: ХНУВС, 2010. – С.21-24.

14.    Case study CCK [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://wikieducator.org/OER_university/eduMOOC_planning_group/Case_study_CCK#Questions_we_should_try_answer_in_this_case_study

15.    Benefits and challenges of a MOOC [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://moocguide.wikispaces.com/2.+Benefits+and+challenges+of+a+MOOC

16.    Explore A New Learning Frontier: MOOC http://www.downes.ca/cgi-bin/page.cgi?post=55947