Неделя № 3-4

Решил выступить в ВУЗЕ перед коллегами и написал маленький доклад по материалам нашего курса

СТРАТЕГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ СИСТЕМИ МВС: З ЧОГО ПОЧИНАТИ І ЯК НЕ ПОМИЛИТИСЯ

Термін «стратегія» походить від давньогрецького  στρατηγία – мистецтво полководця – загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі.

Наукові роботи у галузі стратегії проводяться переважно щодо економіки, менеджменту та теорії управління. Означені розробки знайшли своє відображення у появі такого напряму (галузі) досліджень, як стратегічне управління.

Аналізуючи наукові дослідження в галузі стратегічного управління в комерційних установах можна дійти висновку, що стратегія це дуже багатогранне явище, тому не зупиняючись детально на розгляді усіх аспектів стратегії, в узагальненому вигляді її можна представити як вибір компанією ключових напрямків свого розвитку, постановка глобальної мети з подальшим виробленням шляхів її досягнення.

Стратегія впровадження дистанційного навчання у вищих навчальних закладах взагалі, і МВС України зокрема, також цілком підходить під пропоноване визначення, адже вищий навчальний заклад, в даному випадку, і є прототипом відповідної організації (компанії, фірми).

Впровадження дистанційного навчання у діяльність вищого навчального закладу це дуже велика робота, яка звісно потребує чималих зусиль та відповідної системи, адже безсистемний підхід, як правило призводить до того, що будь яка діяльність становиться хаотичною, не має початку або кінця, має різні результати для декількох суб’єктів, які працюють в одному напряму.

Перед тим, ніж починати розмову про стратегію, треба відповісти на кілька простих запитань:

·          навіщо вищому навчальному закладу МВС дистанційне навчання?

·          які переваги дає нам дистанційне навчання?

·          що треба змінити у навчальному закладі для успішного впровадження дистанційного навчання?

·          які кроки треба зробити вищому навчальному закладу для успішного впровадження дистанційного навчання?

Для побудови стратегії перший елемент, це безперечно відповідь на питання: «А що дасть нам дистанційне навчання, які якісні зміни у вищому навчальному закладі воно спричинить?». Це може бути, наприклад, підвищення якості освітніх послуг, які надаються вищим навчальним закладом, більш системна організація самостійної роботи курсантів та слухачів за рахунок забезпечення постійного доступу до актуальних навчальних ресурсів, можливість підвищення кваліфікації практичними співробітниками ОВС безпосередньо на робочому місці тощо.

Якщо ми визначилися із необхідністю впровадження дистанційного навчання, наступним етапом є визначення чітких та ясних цілей. Таких цілей може бути декілька: короткострокові, середньострокові, довгострокові. Наприклад, через півроку кожний курсант, слухач навчального закладу МВС буде мати доступ до порталу дистанційного навчання (дистанційних курсів, інформаційних ресурсів) з метою... . 

Кожний навчальний заклад сам для себе формулює цілі впровадження дистанційного навчання, але треба щоб він їх чітко уявляв, щоб потім можна було перевірити: чи досягнуті вони чи ні. Важливим фактом є те, щоб цілі впровадження дистанційного навчання були співзвучні з цілями вищого навчального закладу. Однією з них є підготовка фахівця відповідного напряму для виконання ним на робочому місці повсякденних завдань відповідно до обраної спеціальності, тому  впровадження дистанційного навчання також має відповідати цій цілі.

Якщо є  цілі, то які ж наступні кроки?

1.       Отримання підтримки керівництва вищого навчального закладу. Участь керівництва навчального закладу в цьому процесі потрібна на постійній основі. Керівництву слід знати, що моментального результату впровадження дистанційного навчання не дає, це тривалий процес, який пов’язаний з корінною перебудовою філософії діяльності навчального закладу.

2.       Визначити, для кого ми впроваджуємо дистанційне навчання, яка наша цільова аудиторія.

3.       Визначити моделі дистанційного навчання, які нам потрібні. Це може бути чистий on-line, це змішане навчання, це дистанційна підтримка існуючих навчальних курсів.

При цьому у читача виникне справедливе питання: «А хто буде цим займатися: отримувати підтримку, визначати цілі тощо?». На наш погляд це можуть бути як окремі ініціатори: викладачі, керівники навчального закладу, так і колегіальні структури – кафедра, Вчена рада тощо.

4.       Створення «команди впровадження». Командою впровадження є група відповідних фахівців з різних напрямів діяльності, які реалізують цілі стратегії впровадження дистанційного навчання.

Засновуючись на цілях впровадження дистанційного навчання, команда має відповісти на поставлені вище два останніх питання: «Що треба змінити у навчальному закладі для успішного впровадження дистанційного навчання?», «Які кроки треба зробити вищому навчальному закладу для успішного впровадження дистанційного навчання?».

Для відповіді на ці питання команда будує систему впровадження, яка складається з

·          управлінського компоненту;

·          методичного компоненту;

·          кадрового компоненту;

·          технічного компоненту.

Вважаємо, що ці компоненти можуть також називатися стратегіями (кадрова стратегія, технічна стратегія, управлінська стратегія) в рамках глобальної стратегії впровадження дистанційного навчання.

На чому б хотілося б зупинитися, так це на типових помилках, які бувають при впровадженні дистанційного навчання у вищих навчальних закладах, і як ці помилки можуть бути усунені при правильній побудові стратегії.

 Помилка № 1: «Технології вирішать за нас усе». В рамках цієї помилки найчастіше у навчальних закладах вважають, що якщо ми переведемо усі матеріали в електронну форму та покладемо для читання на якійсь сервер, то дистанційне навчання піде само собою, або треба купити LMS або систему для проведення вебінарів і все буде добре.

Дистанційне навчання це не самостійне читання якогось теоретичного матеріалу та проходження тестів, це навчальний процес, в якому беруть участь як студент, так і викладач. Так, цей процес організований за допомогою відповідних програмних засобів, але не зважаючи на усю їх важливість – діяльність викладача в цьому процесі є первісною. Саме він виступає провідником для слухача по осмисленню відповідної інформації, формулює мету навчання, оцінює діяльність, вказує на помилки тощо. В цьому аспекті мені б хотілося процитувати Юрія Духніча - головного редактора порталу «Smart education»: «Впровадження дистанційного навчання повинно починатися із зміни людей а не з покупки технологій» [1]. 

Помилка № 2. «Призначимо відповідальну особу (осіб) і нехай вони займаються дистанційним навчанням». Ця помилка випливає з першої. Відповідальна особа без підтримки керівництва навчального закладу, колег по  роботі, а це включає  зміну мотивації керівництва та персоналу, ніколи нічого не зможе зробити. Крім того, відповідальна особа не завжди володіє достатніми вміннями та навичками для здійснення цього процесу.

Помилка № 3. Відсутність стягнень – найкраще заохочення. Відсутність механізму стимулювання праці співробітників, а також системи обліку навантаження у дистанційному навчанні суттєво впливає на мотивацію персоналу навчального закладу. При збереженні такого підходу усі кроки в цьому напряму будуть робитись «для галочки» без реального змісту.

Помилка № 4. У нас є комп’ютери, аудиторія, викладачі – тому питання дистанційного навчання - це питання часу. Слід зауважити, що дистанційне навчання вносить у процес діяльності керівника, викладача, слухача, курсанта значні зміни і самі по собі ці зміни ніколи не прийдуть. Є популярна модель організаційних змін, модель ADKAR – це абревіатура, яка об’єднує п’ять чинників ефективності організаційних змін: 

1.            А – Awareness – Усвідомлення необхідності змін. Ефективні зміни можуть мати місце лише у випадку, якщо персонал усвідомлює їх необхідність. 

2.            D – Desire - Бажання реалізовувати заплановані зміни. Просто усвідомлення необхідності недостатньо для того, щоб почати реалізацію змін. Для цього необхідне ще і бажання. 

3.            K – Knowledge – Знання, необхідні для реалізації змін (технологія). Будь-які зміни вимагають наявності певних знань (технології) їх реалізації. Як наслідок, будь-які зміни вимагають навчання. 

4.            A–ability – Здатність реалізувати намічену технологію змін. Лише знань не достатньо для реалізації технології, необхідно володіти відповідними здібностями. Наприклад, необхідно бути здатним здолати власні установки.

5.            R – Reinforcement – Побужденія до дій. Зміни мають підтримуватися у навчальному закладі, а не бути кинуті на самоплив [2]. 

ADKAR працює як твір всіх перерахованих чинників. Ефективні зміни = A*D*K*A*R. Якщо хоч би один з чинників дорівнює нулю – всі зміни дорівнюють нулю. 

Література:

1.                 Четыре идеи, с которыми следует начинать внедрение дистанционного обучения в ВУЗе [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pedsovet.org/forum/index.php?autocom=blog&blogid=249&showentry=11526

2.                 «ADKAR» - a model for change management [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.change-management.com/tutorial-adkar-overview.htm